Наша дванадцята швидка доїхала до лінії фронту і вирішила зостатися там для великої місії. Фольксваген-Крафтер рятуватиме життя добровольців одного відомого українського батальйону. За це ми щиро вдячні:
- Миколі Пархоменку – за технічний огляд, підбір автівки та довезення швидкої до Польщі;
- польському волонтеру Кшиштофу Корчу, який доправляв авто просторами Польщі до кордону;
- нашому незмінному Михайлові Ковальчуку, який взяв на себе найвідповідальнішу частину переперави швидкої через кордон;
- добровольцям, які тримають стрій поблизу лінії фронту, за незламність. В їхні руки ми і передали авто.
Число тринадцять виявилося абсолютно щасливим для Могилів-Подільська. Адже саме туди, в міський шпиталь, відправилася наша 13-та швидка. Процес був тривалий, але реанімобіль успішно доїхав до свого місця призначення і за це ми вдячні наступним особам та організаціям:
- організації ЗУАДК та особисто проф. Милославу Кию за фінансування швидкої;
- Миколі Пархоменку за технічний огляд та підбір автівки;
- Губерту Нойбаверу та Михайлові Ковальчуку – інтернаціональній команді водіїв, які розумілися без слів. Саме вони доправили авто в Україну;
- Еллі Трейбич – лікарці та волонтерці Могилів-Подільської окружної лікарні інтенсивного лікування за наполегливу працю;
А Вам подобається число 14 ? Нам – дуже. Бо наша 14 швидка доїхала до Бахмута і вже виконує свою місію в Україні.
Ми безмежно вдячні усім, хто долучився до проєкту:
- організації ЗУАДК та особисто проф. Милославу Кию за фінансування швидкої;
- Миколі Пархоменку за технічний огляд та підбір автівки;
- Денисові Долженку за оперативну доставку авта до кордону
- Михайлові Ковальчуку – нашому надійному плечу – за безперешкодний ввіз швидкої в Україну.
- Хлопцям та дівчатам з Бахмута за те, що тримають оборону на сході України. Саме їм і призначалася швидка.
