11 лютого ми мали честь приймати почесного доктора УВУ, поета, волонтера, а нині – військовослужбовця НГУ Сергія Жадана.
Зустріч відкрила ректорка УВУ, професорка Лариса Дідковська. У своєму вітальному слові вона підкреслила унікальність моменту: зустріч із людиною, яка є голосом цілого покоління і яка сьогодні захищає право цього покоління на існування.
ВІД ФРОНТОВОГО ЕФІРУ ДО УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ КАФЕДРИ
Особливим моментом вечора стала урочиста церемонія вручення Сергієві Жадану диплома Почесного доктора (Doctor Honoris Causa) УВУ. Нагадаємо, що вчена рада присудила цей докторат Сергієві ще в липні 2024 року. Проте тоді через службу автор зміг долучитися до нас лише онлайн – коротким включенням із фронту.
Цієї середи докторська відзнака нарешті була вручена особисто. Для Університету це символ міцного зв’язку між інтелектуальною думкою та живим досвідом боротьби, який Сергій несе в собі.
ДІАЛОГИ ПРО ГОЛОВНЕ
Вечір вийшов далеко за межі звичних літературних читань. Сергій Жадан ділився роздумами, які сьогодні болять кожному українцю:
✓ Про «будинок, що горить»: як пояснювати світу, що допомога Україні – це не благодійність, а порятунок спільного європейського дому.
✓ Про мову як зброю та захист: реальні історії з окопів, де українське слово ставало рятівним маркером «свій-чужий».
✓ Про Ліну Костенко та золоту нитку культури: про спадкоємність, яку неможливо розірвати.
Сергій читав вірші про вокзали Донбасу, про пам’ять і про те, що «жити потрібно там, де тебе не лякає смерть». Це було чесне, подекуди жорстке, але надзвичайно світле свідчення нашого часу.
Дякуємо Сергієві – за його слово та чин, а всім гостям – за теплу атмосферу та спільну віру.
Ми продовжуємо звучати. Світ бачить нас, поки ми самі себе усвідомлюємо.
Слава Україні!
📝 Доктор Лілія Бондаренко
📸 Денис Долженко
