«Дипломатія починається там, де люди будують мости, створюють розуміння та роблять свою країну видимою» – саме ці слова бліц-рефлексії якнайкраще описують атмосферу особливого вечора, що об’єднав українських та європейських інтелектуалів, дипломатів і громадських діячів.
16 червня 2026 року Велика Аула (Große Aula der Hochschule für Philosophie) у Мюнхені стала майданчиком для глибокої розмови про історичну тяглість української державності, культурну дипломатію та унікальний феномен української стійкості. Подія відбулася за синергії та надійного партнерства Українського Вільного Університету, Фонду Ганнса Зайделя в Україні , Генерального консульства України в Мюнхені та Наукового товариства історії дипломатії та міжнародних відносин (Наукове товариство історії дипломатії та міжнародних відносин).
💡 Захід здійснено за підтримки Фонду Ганнса Зайделя в Україні.
✨ У фокусі вечора: Жіноче обличчя дипломатії та відновлення історичної правди
Головною подією вечора стала презентація унікального книжкового проєкту – видання «Жінка в офіційній та публічній дипломатії» (а також супутніх праць «Культурна дипломатія» та «Жіноче обличчя української дипломатії») та відкриття однойменної виставки.
Як зазначила у своєму вітальному слові ректорка УВУ, професорка Лариса Дідковська, для УВУ, який уже понад століття є не лише осередком науки, а й потужною платформою культурної та публічної дипломатії, велика честь приймати захід, що відновлює історичну справедливість. «Презентація цих книг та виставки – це набагато більше, ніж просто данина гендерній рівності. Це повернення правди про те, ким ми є».
Доповідачка проєкту, професорка, докторка історичних наук Ірина Матяш, детально розкрила тему «Жінка в українській дипломатії: виклик чи місія?». Вона довела, що історію української дипломатії неможливо зрозуміти без визнання ролі жінок – від Надії Суровцової (першої жінки, яка очолила департамент МЗС і стала піонеркою публічної дипломатії) до Оксани Лотоцької, Анни Чикаленко та сучасних амбасадорок незалежної України. Проєкт продемонстрував: критерії дипломатії – це не гендер, а професіоналізм, патріотизм та порядність.
Спеціальна гостя заходу, дипломатка та дослідниця Євгенія Габер, підкреслила критичну важливість таких досліджень під час інформаційної війни: книга руйнує російські міфи про те, що Україна є «молодою державою без традицій». Натомість факти свідчать, що ще на початку XX століття українські жінки брали участь у міжнародних конгресах вищого рівня, а Україна історично формувалася як демократичне суспільство. Сьогодні ж жінки в дипломатії на рівних борються як у «м’якій» (культурній), так і в «жорсткій» (безпековій) сферах, наближаючи постачання зброї, танків та F-16.
🖼️ Обличчя, що творили історію: виставка у фоє УВУ
Особливою візуальною та емоційною перлиною вечора стала унікальна банерна виставка «Жіночі обличчя української дипломатії», яка розгорнулася у фоє Великої Аули. Проходячи повз стенди, гості події мали змогу буквально зазирнути в очі епохам: від символічних постатей минулих століть до перших амбасадорок незалежної України та сучасних дипломаток, які сьогодні тримають міжнародний фронт. Кожен експонат виставки – це не просто архівна довідка чи світлина, а жива історія служіння, стійкості та неймовірного лідерства українського жіноцтва. Раніше ця експозиція вже подорожувала провідними університетами України, а тепер стала тим важливим містком пам’яті, який поєднав історичну правду з європейським сьогоденням безпосередньо в стінах Українського Вільного Університету.
🤝 Сила горизонтальних зв’язків та європейська солідарність
Німецький погляд на подію та глибину українсько-німецьких відносин представив Беньямін Боббе, керівник Реферату Центральної та Східної Європи Фонду Ганнса Зайделя. Він зазначив, що УВУ сьогодні є особливим символом академічної свободи та європейського якоря України. Пан Боббе зауважив, що жінки стали справжніми носіями української стійкості (resilience) як всередині країни, так і за її межами. Окремо він підкреслив успіх реформи децентралізації в Україні, яка вивільнила колосальну енергію, креативність та відповідальність на місцях, що дозволяє державним структурам та суспільству діяти навіть в умовах жорстокої терористичної війни.
Генеральний консул України в Мюнхені Юрій Никитюк у своєму виступі звернувся до метафори, зазначивши, що саме слово «дипломатія» в багатьох мовах має жіночий рід. Він провів зворушливу паралель між дипломатичною місією та долями звичайних українських жінок: вчительок, медсестер, продавчинь, які вдень працюють на своїх роботах, а вночі заступають на чергування у складі мобільних вогневих груп, збиваючи російські дрони і захищаючи українське небо. «Вони і є наші найкращі дипломати та ветерани».
🧠 Чому Україна існує та дивує світ?
Логічним продовженням вечора стала глибока доповідь професора, доктора історичних наук Ігоря Жалоби (голова «ПанЄвропа Україна») німецькою мовою: «Україна в її новітній історії: історичні та особисті погляди».
Спираючись на свій фронтовий досвід та історичний аналіз, професор Жалоба поділився рефлексіями про те, чому Україна вже п’ятий рік веде відкриту повномасштабну оборонну війну проти агресора, дивуючи та надихаючи світ. Він протиставив імперські та свободолюбні концепції, згадавши заснування Острозької (1576) та Києво-Могилянської (1632) академій як результат приватної та суспільної ініціативи, тоді як Московський університет з’явився лише у 1755 році за дозволом імператриці. Цей історичний корінь сформував головну силу сучасної України – зріле громадянське суспільство, унікальну культуру довіри та міцні горизонтальні зв’язки. Саме тому українці навчилися розраховувати на власні сили і понад усе цінувати Свободу.
Цей вечір в УВУ став не просто презентацією книг, а ще одним потужним кроком культурної дипломатії, який робить Україну видимою, чутною та зрозумілою в самому серці Європи.
Щиро дякуємо всім спікерам, організаторам, партнерам та гостям події! Окремим результатом вечора стало те, що презентовані книги знайдуть своє почесне місце на полицях дипломатичних та академічних установ.
Разом продовжуємо творити інтелектуальний простір української Перемоги!
Слава Україні!
Автор допису – доктор УВУ Лілія Бондаренко
Фото – Денис Долженко
