Ukrainische Freie Universität

Український Вільний Університет • Ukrainian Free University

«Криза в Україні: шляхи виходу, шанси, ризики»: круглий стіл в УВУ

Posted on 14/05/2014 by

У середу, 14 травня 2014 року, в приміщенні Українського вільного університету відбувся круглий стіл на тему: «Криза в Україні: шляхи виходу, шанси, ризики» за участі колишнього посла Федеративної Республіки Німеччини в Україні Дітмара Штюдемана, Генерального консула України в Мюнхені Вадима Костюка, професора Українського вільного університету, професора Інституту славістики Віденського університету, професора Католицького університету ім. Петра Пазманя в Будапешті/Пілішчаба, президента Міжнародної асоціації україністів проф. Міхаеля Мозера, викладача українських краєзнавчих студій Університету Людвіга-Максиміліана в Мюнхені, керівника мережі forumNet.Ukraine Петера Гількеса та відомого німецького журналіста, автора книг про Росію та Путіна Боріса Райтшустера.

59

Вечір відкрила ректор УВУ проф. д-р Ярослава Мельник, яка привітала численних гостей (учасників круглого столу, українську громаду Мюнхена, студентів університету Людвіга-Максиміліана, а також професорів і студентів УВУ).

60

Розглядаючи та аналізуючи хроніку останніх подій в Україні, учасники круглого столу намагалися дати відповіді на низку надзвичайних актуальних запитань: Чого насправді хоче досягнути Путін і як далеко він готовий зайти? Чи має Україна майбутнє в існуючих кордонах? Якою має бути внутрішньо- та зовнішньополітична стратегія тимчасового уряду та майбутнього президента в умовах, що склалися в Україні? Чи мають ЄС та США в розпорядженні ефективні санкції, щоб зупинити російську інтервенцію і чи будуть вони застосовані? Чи стануть майбутні вибори надією для України? Чи може стати шансом для України запровадження плану Маршала для подолання економічної кризи? Як можуть українці, що проживають за кордоном, вплинути на ситуацію в Україні? Ці та інші запитання викликали гостру та жваву дискусію серед учасників та слухачів круглого столу.

61

Аналізуючи антиукраїнську та антинародну політику з часів президентства Віктора Якуновича, проф. Міхаель Мозер наголосив на тому, що його політична бездіяльність, непідписання асоціації з Європейським Союзом призвели до виникнення Євромайдану – євроінтеграційних, патріотичних та антикорупційних масових мітингів, демонстрацій та студентських страйків, в результаті яких безліч учасників Майдану стали жертвами репресій: «У лютому 2014 року сотні євромайданівців було вбито та поранено». Держава, насамперед в особі президента, повинна нести відповідальність за ці злочини. Натомість ми спостерігаємо безкарність та втечу Віктора Януковича в Ростов-на-Дону, де він перебуває і досі. Проте, втеча Януковича і його близького оточення дала людям можливість побачити, я якій неймовірній розкоші вони жили, скільки грошей вони собі присвоїли, якою багатою насправді є Україна. І це було ще одним підтвердженням того, наскільки мали рацію демонстранти, що вийшли на вулиці, щоб зупинити це безчинство і беззаконня. В цей час у російських, а також окремих західних ЗМІ, подавалась зовсім інша, викривлена інформація про події на Євромайдані, зокрема наголошувалось на окупації України праворадикалами. Проф. Мозер закликав західних журналістів в першу чергу стежити за подіями в Україні, а не орієнтуватися спочатку на Москву, що там напишуть російські ЗМІ про Україну.

62

Обговорюючи питання путінської пропаганди щодо утисків російської мови та російськомовних жителів Криму та східних регіонів України, проф. Мозер і Вадим Костюк зауважили, що жодна інша мова в Україні не є так добре захищена, як російська: «в Україні є тисячі шкіл з російською мовою викладання, чого ми натомість не спостерігаємо у Російській Федерації, в якій немає жодної україномовної школи. Але навіть за таких обставин Путін зміг заявити про необхідність визволення своїх людей в Криму. Референдум, який відбувся під дулами автоматів зелених чоловічків, був цілком нелегітимним. Його результати були повністю сфальсифікованими».

63

Аналізуючи дії Путіна, Петер Гількес та Дітмар Штюдеман наголосили на тому, що завоювання української території є для нього важливою стратегічною ціллю, досягнення якої супроводжується, окрім іншого, масивною пропагандою, з притаманними їй конкретними схемами брехні, перекрученням фактів та маніпулюваням аудиторію. Петер Гількес зауважив, що на Заході спостерігається нерозуміння мовної та політичної ситуації в Україні: «Хоча в Криму і на Сході України люди і розмовляють російською, проте свою національну приналежність вони відносять до України. Це дуже важливо, оскільки в західних ЗМІ ця інформація подається зовсім в іншому вимірі та контекстах».

64

На думку Боріса Райтшустера, Путін своїми діями хоче принести в Україну дестабілізацію та хаос. Він буде намагатися рухатися далі. Йдеться вже про Одесу, Дніпропетровськ. Окрім цього, потрібно врахувати і той факт, що В.Путін служив у КГБ і створив у Росії систему, в якій КГБ продовжує існувати далі: «Путін не бачить Україну поза російським простором та проектом. Однак, потрібно докласти всіх зусиль для того, щоб Україна зберегла свою територіальну цілісність включно з Кримом». Потрібно наголосити і на тому, підкреслив Боріс Райтшустер, що жодна влада в Україні ніколи не була українською. Політичний режим Віктора Януковича сповідував проросійські ідеї та настрої. Під час президенства Януковича здійснювалися всі спроби послаблення української держави, армії, мови, науки та культури. Державні позиції займали особи з російським громадянством. Проблемною, на його думку, є та обставина, що в тимасовому уряді немає відповідної особи для розв’язання конфлікту на Сході України.

65

Розглядаючи засоби впливу та тиску ЄС та США на Росію Міхаель Мозер наголосив на їх неспроможності та слабкості: «коли в Криму та на Сході України людей вбивають через те, що вони розмовляють українською, ЄС роздумує про те, чи потрібно приймати санкції, боячись економічної кризи». Боріс Райтшустер висловив думку, що економічні санкції проти Росії справді можуть бути ефективним засобом, щоб зупинити агресію Росії. Проте, їх слід застосовувати до ширшого кола осіб. Якщо під санкції потраплять 100-150 осіб з найближчного оточення Путіна, політика Росії повідношенню до України швидко зміниться.

66

Петер Гількес та Дітмар Штюдеман наголосили на необхідності фінансової та експертної підтримки України з боку ЄС та США. При тому Україна повинна також багато зусиль докласти самостійно: «Вибори – це велика надія для майбутнього України. Ніхто в день голосування не має залишатися політично байдужим, усі повинні проголосувати для того, щоб Україна зберегла свою територіальну цілісність».

Після закінчення круглого столу гості мали можливість обмінятися думками між собою та його учасниками під час відвертої та дуже жвавої дискусії.